«Дуже хочу пухнастого друга…» Неодноразово така фраза лунала в кожній сім’ї під час вибору собаки, кота або іншого чотирилапого товариша.
Кожний відповідальний господар розуміє той факт, що його улюбленець повинен бути доглянутим та мати блискучу шубку. Однак, одного лише людського бажання для доглянутої шерсті чотирилапого досить мало. Свідомий господар повинен розуміти, шо зовнішній вигляд його тварини взаємопов’язаний з правильністю процедури догляду за шерстю. Для кращого розуміння хутряного покриву у домашніх тварин проаналізуємо найбільш поширену його типологію та обговоримо особливості такого догляду.
1. Коротка шерсть – гладенько та густо прилягає до корпусу собаки; має сяючий вигляд та вимагає найменшого догляду (французький бульдог, мопс, такса).
У короткошерстих собак дрібні шерстинки важко вичесати і практично неможливо прибрати з квартири (будинку). Рекомендуємо постійне розчісування м’якими щітками, а також миття шампунем з кондиціонером.
2. Подвійна шерсть – має двошарову структуру, яка утворена з суцільного підшерстя та довгого остьового волосся; захищає організм тварини від негативного впливу погодних умов (американська акіта, шпіц, німецька вівчарка та коти).
Зазначені породи потребують, щоб їх щоразу вичісували з метою запобігання виникненню колтунів. Такі дії є доречними з використанням щітки-пуходерки під час активного линяння (весна та осінь). Також неварта забувати про миття з шампунем і кондиціонером.
3. Жорстка шерсть – цупка та шершава на дотик; найчастіше улюбленцям характерне щільне підшерстя, яке потребує триммінгування (цвергшнауцер, дратхаар, жорсткошерстий фокстер’єр).
Для сприяння росту в побутових умовах здорової текстури шерсті важливим є систематичне вичісування щіткою та водяні процедури з м'яким шампунем.
4. Кучерява шерсть – відрізняється хвилястими вихорами по всьому тілу тварини (той-пудель, бішон фрізе, лабрадудль).
Кучерявим собакам необхідний професійний підхід за доглядом шерсті, який полягає у купанні, кондиціюванні, розчісуванні кучерів та модельної стрижки, з періодичністю у кожні 4-5 тижнів.
5. Довга шерсть – її структура може бути як прямою, так і хвильчастою; має спадаючий вигляд (йоркширський тер’єр, коллі, англійський сетер).
Для таких порід основним інструментом у догляді є щітка-гребінець. Систематичне купання та кондиціювання підтримують блиск та шовковистість шерсті. Крім цього, не варто забувати щодо професійної стрижки собачки з періодичністю в декілька тижнів.
6. Безшерсті собаки – у таких породах майже відсутня шерсть по тілу, однак зустрічаються деякі шерстяні покриви (голова, хвіст або лапи); у зв`язку з цим шкіра потребує делікатного догляду, так як практично не захищена від впливу навколишнього середовища (китайська хохлата, голий чихуахуа, американський голий тер'єр). Таким собачкам рекомендовано регулярне купання, зволоження та пілінгування шкіри.
І наостанок нагадаємо, що правильний догляд за шерстю тварини - це не лише про зовнішню красу, це насамперед про здоров’я та профілактику різноманітних захворювань шкірного покриву.
© Тамара Іотова, грумер зоосалону «Strider Family»